Шкільний автобус, як дарунок Божий, будуть сприймати сільські мешканці Чернігівщини з 1 вересня нинішнього року


Шкільний автобус, як дарунок  Божий, будуть сприймати сільські мешканці Чернігівщини з 1 вересня нинішнього року

Свого часу кожне село, чи то селище, не говорячи вже про великі міста, мали свої школи, дитячі садочки, а то ще й художні та музичні навчальні заклади для малечі. Та час не стоїть на місці, все змінюється в нашому суспільстві, і на превеликий жаль – не завжди в хорошому напрямку. Ось і на Чернігівщині настали часи, коли маленькі, а то й великі села мають відмовитись від шкіл, бо держава їх більше не буде утримувати, якщо ці навчальні заклади не будуть відвідувати принаймні 25 школярів. Діточок по селах стає все менше, і ось настав на Чернігівщині час, коли влада на місцях мусить закрити  час цілих півсотні шкіл. Вже не гомонітимуть на шкільних подвір’ях дзвінкі дитячі голоси, і не лунатиме дзвоник, закликаючи маленьких школяриків до парт.  Прикро, звичайно, що така сумна прелюдія в цій оповіді, але ж такі реалії життя, і нікуди від них не подітись. Та постає питання: що буде з малечею, позбавленою можливості ходити до школи в рідному селі? Питання дійсно не риторичне, і потребує вирішення. Влада на місцях вже обдумує, яка школа і в якому населеному пункті прийме на навчання цих школярів. Прийняти, звичайно, прийме будь-яка школа, де будуть місця для малечі з сусідніх сіл. Тільки як до того навчального закладу будуть діставатись самі діти, якщо село розташоване від майбутньої школи кілометрів так за п’ятнадцять? Ось тут і з’являється на «горизонті»  він, шкільний автобус, як Божий подарунок для сільських мешканців. Так, нинішнього часу подібна практика вже є. Наприклад, шкільним стареньким автобусом підвозять дітвору до Куликівської школи  - 37 школяриків різного віку, починаючи від першокласників до учнів старших класів. Та в автобусі завжди така тиснява – не вміщаються туди всі учні, і кожного разу батьки хвилюються за своїх школярів, аби по дорозі нічого не трапилось. Свою точку зору з приводу такої доставки учнів до школи має директорка  Куликівської ЗОШ І-ІІІ ступеню Ольга Труш.  Хоча шкільний автобус є, та він не завжди доїжджає до школи, часто по дорозі виходить з ладу. Ще є «Газель» на 12 місць, та  вона не забезпечує  підвезення  всіх діток. А школа в районі єдина, яка вважається опорною. Бо в ній навчається 528 дітей, в кожній паралелі по 2 класи, а 1-й і 2-й – по 3 паралелі.Та ось надійшла радісна звістка: Куликівській ЗОШ в подарунок надали новий шкільний автобус. І не тільки цій школі. Подібні автобуси поїдуть ще в 5 районів – до Щорса, Городні, Новгород-Сіверського, і Сосниці. Взагалі ж районам  потрібні ще 56 шкільних автобусів. На даному етапі у планах влади на місцях - придбати хоча б половину таких транспортних засобів, бо ж держава виділяє на їх придбання тільки половину коштів, іншу половину мають сплатити громади на місцях, а у громад таких коштів немає. Всього ж потрібно 44 мільйони гривень, і навіть якщо половину з них сплатить держава, то все рівно сума в 22 мільйони гривень непід’ємна для місцевих громад. Ось і маємо ситуацію, коли не знаєш, чому більше радіти – новенькому шкільному автобусу, чи закриттю нерентабельних шкіл.  Виходить, радість буде неповноцінною, бо сум огортає наші села дедалі щільніше.

Регион: 
Чернигов и область
Шкільний автобус, як дарунок  Божий, будуть сприймати сільські мешканці Чернігівщини з 1 вересня нинішнього року