Не заросте дорога до «книжкового храму»


Не заросте дорога  до «книжкового храму»

Здавалося б, кому потрібні бібліотеки у наш комп’ютеризований час? Адже будь-яку інформацію можна знайти в Інтернеті, скачати і прочитати, коли зручно. Втім, як відомо, це поширена помилка, бо у бібліотеках не лише видають літературу, а й навчають систематизувати знання. Та й останнім часом книгозбірні все активніше перетворюються на місця для спілкування, навчання і презентації книг, як, наприклад, обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, яка у березні відзначила своє 135-річчя.

Цю бібліотеку засновували як громадську, і початковий етап її існування був непростим, адже упродовж перших восьми років заклад не мав власного приміщення. Катастрофічно не вистачало коштів і на поповнення фондів та передплату періодики. А в 1941-му році під час бомбардування міста бібліотеку зруйнувала фашистська авіація. Тож 216-тисячний фонд і майно закладу майже повністю загинули. У період тимчасової окупації 1941–1943-го років бібліотека працювала як міська, зосередивши у своїх фондах 148 тисяч томів із різних книгосховищ міста. Під час визвольних боїв за Чернігів і цей фонд було знищено. На щастя, у повоєнний час заклад відновився. Нині універсальний бібліотечний фонд складається із понад шестисот тисяч примірників.
– У 1987-му році сформували фонд рідкісних видань, – розповідає головний бібліотекар відділу зберігання Тетяна Ковальчук. – Це близько 18-ти тисяч книжок як дореволюційних, так і сучасних. Щодо сучасних, то це здебільшого колекції «книжок-малюків» мініатюрного розміру. Є і так звані «книги-гіганти». Зберігаємо ми й твори з автографами відомих діячів науки та культури, а також видання з унікальним поліграфічним оформленням, факсимільні видання. Чимало з них мають шкіряне обрамлення та позолочені зрізи, як, наприклад, наша гордість – «Фауст» Гете.


– Наш рідкісний фонд – універсальний, – каже завідувачка відділу зберігання Галина Мамчур, яка почала працювати у бібліотеці 33 роки тому. – Це енциклопедичні довідники, біографічні, філософські, мистецькі і технічні словники, а також поетичні й прозові збірки. Є й чимало рідкісних книг про Чернігівщину.
До речі, ці книжки аж ніяк не припадають пилом на книжкових полицях, ними користуються читачі у читальній залі. А замовляють їх дуже часто. Незважаючи на те, що видані давно, вони не втратили актуальності і донині.
Та у бібліотеці можна не лише попрацювати із книжками та взяти їх додому, а й відвідати Інтернет-центр та центри «Вікно в Америку», «Європейської інформації» тощо.
Отже, бібліотеки, як і раніше, в пошані. І вони ніколи не зникнуть, бо відіграють не лише суспільно корисну роль, а й приносять особливе задоволення відвідувачам. Звісно, мова про особливу атмосферу – їх тишу, запах та насправді вічну втаємниченість

Ірина Осташко, "Деснянка вільна"
Фото автора

Регион: 
Чернигов и область
Не заросте дорога  до «книжкового храму»
Не заросте дорога  до «книжкового храму»
Не заросте дорога  до «книжкового храму»
Не заросте дорога  до «книжкового храму»
Не заросте дорога  до «книжкового храму»
Не заросте дорога  до «книжкового храму»