ВІКТОР МЕДВЕДЧУК:Я не збираюся йти на вибори і боротися за владу


ВІКТОР МЕДВЕДЧУК:Я не збираюся йти на вибори і боротися за владу

З 1998 року він очолював СДПУ(о), і ця партія двічі — в 1998—му і 2002 році — проходила в парламент. За часів президентства Леоніда Кучми був головою Адміністрації Президента. У 2006 році зник із великої політики. Пішов тоді, щоб повернутися зараз? Про це та багато іншого Віктор Медведчук, ініціатор громадського руху «Украинский выбор», розмовляв із регіональними журналістами під час засідання медіа—клубу «На власний погляд».
Вікторе Володимировичу, ви на довгих шість років зникли з політики. Чим обумовлений такий тривалий тайм—аут?
— Після програшу на виборах у 2006 році я склав з себе повноваження лідера партії. Вважаю, так повинні діяти у нормальному цивілізованому суспільстві лідери політичних партій, які не реалізували надану партією довіру, не здобули підтримки в суспільстві, а значить, не можуть бути в публічній політиці. А потім для мене настали не найкращі часи. Я був частим гостем у СБУ, МВС, Генпрокуратурі, як законослухняний громадянин, бував на всіх допитах. Думаю, мої відповіді всіх задовольнили — щодо мене не було порушено жодної кримінальної справи, я не був ні
підозрюваним, ні обвинуваченим.
Чим ви займалися весь цей час?
— Бізнесом. Це для того, щоб нормально жити. Він у мене різний   у першу чергу, юридичний. А для душі — це наукова діяльність. А ще я часто бував у Франції — там живе моя дочка від попереднього шлюбу, і я їздив провідувати онуків.
Чому ви вирішили повернутися в публічну політику саме зараз?
— Можливо, це багатьох здивує, але це не пов’язано з парламентськими виборами, в яких я не маю наміру брати участь. Більше того, те, з чим я повернувся в публічну політику, не пов’язане з бажанням боротися за владу. У мене абсолютно інші цілі. Протягом 20 років ми постійно вибираємо — президентів, парламенти, органи місцевого самоврядування. І потім через деякий час, а іноді й відразу, усвідомлюємо, що помилилися у своєму виборі. Коли можна виправити цю помилку? Зараз — тільки на чергових виборах. А що робити, якщо на чергових виборах ми знову помилимося?
І так буде, поки ми не поміняємо головного — впливу громадян України на владу. Згідно зі статтею 5 Конституції України, єдиним джерелом влади в країні є народ, який здійснює її через органи влади та місцевого самоврядування. І ми ніколи не намагалися зробити це безпосередньо — не через обрання представників до органів влади, а через систему референдумів.
Тобто ви пропонуєте стратегічно важливі для країни та її громадян рішення приймати шляхом всенародного обговорення?
— Саме так. Референдуми — як місцеві, так і всенародні — форма управління, яка прийнята в цивілізованому світі. Швейцарія за 150 років змогла провести близько 170 референдумів, з них більше 120 конституційних. У 1993 році Російська Федерація прийняла свою конституцію на всенародному референдумі. Але ж ми нічим не гірше росіян. Так чому ж настільки важливий документ повинен у нас прийматися іншим способом? Необхідно делегувати народу право законодавчої ініціативи, як це відбувається в країнах з діючими механізмами прямої демократії. Саме так можна побудувати країну, в якій думка народу буде мати значення не тільки в день виборів. Громадський рух «Украинский выбор», ініціатором якого я є, ставить перед собою мету відкинути ці стереотипи, спробувати усвідомити, що кожна людина — сама вершитель своєї долі. Це дуже складне завдання, але мені здається, хтось має цим займатися і пробудити свідомість, побудувати нову ментальність, нову психологію відносин, тому що без цього на чергових виборах, я запевняю, ми знову програємо.

Ірина МОКРОУСОВА
Газета "Чернігівські відомості"

Регион: 
Украина
ВІКТОР МЕДВЕДЧУК:Я не збираюся йти на вибори і боротися за владу