Продавці святкового товару


Продавці святкового товару

29 липня – День працівників торгівлі.Продаж будь-якого товару – справа тонка й відповідальна.Професія продавця вимагає вміння спілкуватися з людьми, ввічливості.Неодноразово доводилося чути скарги на адресу невихованих, грубих продавців.Чи не кожен може пригадати випадок у магазині або на ринку, після якого бажання купувати щось у людини з незнанням професійних правил та обов’язків зникало, мабуть, надовго.Та все-таки з-поміж крамарів зустрічаються привітні, добросовісні люди.До Дня працівників торгівлі ми поспілкувалися з Галиною Подружньою –продавцем товару не повсякденного, затребуваного від випадку до випадку, хоча й потрібного в різні моменти життя всім.

У Прилуках можна нарахувати близько десятка квіткових магазинів. Для невеличкого містечка, де до того ж багато господинь висаджують різні сорти квітів удома, це більш ніж достатньо. Галина Олександрівна – власниця одного з таких магазинів, що по вулиці Юрія Коптєва – квітами займається все життя. Коли вийшла заміж, то потрапила в родину флористів: безмежно любили квіти її чоловік, свекор та свекруха. Чоловік (на жаль, нині вже покійний) ніжними рослинами захоплювався дужче за неї: разом їх садили, вирощували й продавали. Мимоволі приходять на думку слова з пісні: «Не сама, не сама, лілію садила...» 
На даний момент жінка працює разом із донькою та невісткою. Розповідає:
– Деякі люди заздрять нам, що ми не маємо залишків. Адже квіти, які ніхто не купив, або ті, що втратили товарний вигляд, доводиться викидати. Шкода, але нічого не вдієш. Зате немає нагромадження, як у продавців ганчір’я… 
Галина Олександрівна любить свою роботу і не задумувалась над тим, щоб її поміняти. Колись задля більшого заробітку вирішила спробувати продавати одяг, та нічого з того не вийшло – сумки з товаром і досі стоять. Повернулася знову до квітів. Добре пам’ятає слова знайомої, яка сказала: «Якщо почав займатися якоюсь справою, то вважай, що це тобі серце підказало, Бог дав таку професію. Не можна змінювати, бо потім ні в чому не пощастить».
Ділиться продавчиня й такими деталями:
– Постійним клієнтам робимо знижки, завжди їм раді. У борг теж даємо. Як тільки гроші з’являться, люди приносять. Що ж робити, коли квіти потрібні, а заробітну плату вчасно не платять? Ми з розумінням ставимося до цього: виручаємо і довіряємо. Нам хоч би якось продати.
Звісно ж, до них заходять і вибагливі покупці, які просять щось ексклюзивне. Для таких випадків донька пані Галини компонує надзвичайно особливі букети з троянд, нарцисів, лілій, гіацинтів, безсмертників, сухоцвітів, «кульок»… Усе це й навіть квітку з романтичною назвою «наречена» вони вирощують удома. Буває, зайде чоловік до магазину в пошуках чогось незвичайного, лишень кине погляд на букет: «О, це те, що мені потрібно!»
Нині популярними є фарбовані квіти, найчастіше просять сині троянди. А одного разу джентльмен купив найбільший букет – 101 (!) королеву квітів. Величезний оберемок ледве вмістився в автівку. Водночас є люди, які прийдуть, подивляться і йдуть зі словами: «Ходімо краще купимо торта». Тоді Галина Подружня їм говорить:
– Ви неестетично виховані. Треба дарувати квіти!
Невістка Наталія (на фото) теж люб’язна, щира, усміхнена. Вміє дати пораду, допомогти підібрати композицію на будь-який смак. Знаходитися в такому магазині в оточенні дивовижного цвіту, вдихати його п’янкий аромат і спілкуватися з такими продавцями – навдивовижу приємно проведений час. Зі святом вас, працівники торгівлі! 
 
Наталія Полтавець
Регион: 
Прилукский район
Продавці святкового товару