Про сусідські війни, неввічливих громадян та «невихованих» собак


Про сусідські війни, неввічливих громадян та «невихованих» собак

Людина – істота соціальна, і через це для всіх нас дуже важливо, в якому середовищі ми живемо, хто нас оточує, з ким спілкуємося.

На жаль, часом трапляються доволі непрості ситуації, коли поруч опиняються небажані знайомі, сусіди чи родичі. І бажання їх позбутися часто-густо спричиняє конфліктні ситуації.
Так, приміром, в одному з сіл Коропського району цьогоріч зненацька з’явився «дзвонар» – дорослий чоловік почав проникати на дзвіницю місцевого храму, калатати щодуху у дзвони серед ночі і вдосвіта, піднімаючи з ліжок переляканих односельців. На прохання людей не робити такого, бо це заважає нормально відпочивати, чоловік відповідав, що його так Бог веде. Тоді сільська громада звернулася до правоохоронних органів. Ті пообіцяли розглянути ситуацію і за потреби звернутися до медиків з проханням обстежити психічний стан цього «дзвонаря». Розгляд ситуації триває.
Як на мене, це й справді доволі рідкісний випадок. Але трапляються й інші. Про те, як правильно поводитися в нестандартних ситуаціях, розмова з начальником управління громадської безпеки обласної міліції, підполковником Олександром Малишем.
– Олександре Анатолійовичу, як бути, якщо, скажімо, у сусідню квартиру багатоповерхівки заселяються нові люди, минає певний час, і стає зрозуміло, що це вони не новосілля відзначають протягом кількох тижнів, а ведуть такий спосіб життя – безкінечні «гулянки», енергійні гості, гучна музика. На зауваження сусідів реагують брутальною лайкою. Двері відчиняють не завжди. Що робити в таких випадках, щоб уникнути сусідських війн?
– Запобігти таким конфліктам доволі складно. Звичайно, в Кодексі України про адміністративні правопорушення статтею 182 передбачено відповідальність за «Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях». Якщо правопорушника притягнуто до відповідальності вперше, то справу розглядатиме адміністративна комісія, яка може оштрафувати нічного хулігана на суму від 85-ти до 255-ти гривень. Якщо правопорушник не вгамується, то справу вже розглядатиме суд, і тоді винуватець змушений буде сплатити штраф від 255-ти до 510-ти 
гривень. Однак збирати доказову базу за такими видами правопорушень дуже проблемно. Часто інші сусіди, які також потерпають від нічного галасу, просто не хочуть бути свідками у справі. Боротьба з нічним шумом – справа непроста, і той, хто взявся за неї, має набратися мужності й терпіння.
– Або ось такий випадок. У порожню сільську хату заселяється людина, яка чимало років провела у місцях позбавлення волі. Хата колись належала родичам, тобто людина має право жити там. Але поводиться не по-сільськи: господарство не тримає, вештається по селу без діла, невідомо за які кошти постійно купує спиртне у місцевій крамниці. Як бути сусідам? Не звертати на таку людину увагу чи все ж таки якось спробувати налагодити контакт?
– Це більше питання з психології, ніж із правознавства. Чи налагоджувати контакт із підозрілим сусідом – особиста справа кожного. Звичайно, якщо за таких обставин почнуть зникати металеві речі з подвір’я, кури або консервація з погреба, то великим оперативником не треба бути, щоб зрозуміти, хто винуватець цих подій. Якщо вас турбує питання незрозумілих доходів такого сусіда, повідомте дільничному інспектору міліції, він із такими випадками зустрічається частіше і наразі зможе використати надану інформацію для запобігання іншим злочинам та протиправним вчинкам.
– Знаю випадки, коли розпочиналися мало не бойові дії, якщо не подобалося, як сусід поставив нові броньовані двері або почав будувати височенний сарай мало не під вікнами в іншого.
– Справді, таких випадків чимало. Всі одразу ж пишуть численні заяви до міліції з вимогою призупинити незаконне будівництво або взагалі знести споруду. Але це не в компетенції органів внутрішніх справ. Співробітники міліції можуть лише зафіксувати той чи інший факт, але вчиняти будь-які дії на користь однієї зі сторін вони не можуть. Рішення таких майнових питань – прерогатива суду. Туди і слід звертатися з позовом про захист майнових та немайнових прав. На додачу треба мати пакет документів, які засвідчують право власності, техпаспорти на житлові й прибудинкові споруди та інші документи, відповідно до кожного випадку. Будівництво регламентовано санітарними нормами, і якщо ви праві, то рішення буде на вашу користь, виконуватимуть його органи державної виконавчої служби.
– Ще одна болюча тема – домашні тварини. Собака в сільському обійсті – це нормально. Ненормально, коли здоровенних собак кілька і господарі періодично відпускають їх «побігати». А ті знищують сусідських котів, курей, курчат.
– Господар несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, яку завдали його собаки. Частина 2 статті 154 КУпАП «Порушення правил тримання собак і котів» передбачає випадок, коли за собак, «які завдали шкоду здоров’ю людей або їхньому майну», їхнім господарям доведеться сплачувати штраф від 51 до 85 гривень. Тому суд, до компетенції якого належить розгляд цієї категорії справ, може навіть ухвалити рішення про конфіскацію тварини. Проте слід пам’ятати, що треба мати відповідну доказову базу – застати сусідського пса на «місці злочину» або знайти свідків цього правопорушення, а не висловлювати припущення, що собаку відв’язують, значить, це він і шкодить. Адже в суді хазяїн собаки може сказати, що це наклеп, і доказовою базою буде лише ваше слово проти слова хазяїна.
– Неабиякою проблемою є й тварини у міських квартирах. Буває, що собака гавкає й виє днями у порожній квартирі, поки господарі на роботі. Або ж без повідка гасає на подвір’ї багатоквартирного будинку. Як бути в таких ситуаціях?
– У місті за вигул собак без намордника та повідка у не відведеному для цього місці теж передбачено відповідальність за ч. 1 
ст. 154 КУпАП. Це попередження або накладення штрафу від 17-ти до 51-ї гривні. Викликайте міліцію, заручіться підтримкою сусідів та будьте готові підтримати свої позиції під час розгляду в адміністративній комісії або (якщо це протягом року повториться) і в суді.
– Тож, пане Олександре, у яких випадках питання може вирішити сільський голова, а коли треба звертатися до дільничного?
– До міліції, зокрема до дільничного, люди звертаються з будь-якої причини. Адже особливо в сільській глибинці він чи не єдиний представник влади. Тому навіть якщо питання і не стосується компетенції дільничного чи взагалі міліції, він завжди допоможе – дасть пораду, порекомендує, куди звернутися.
– Які ситуації можна вважати тривожними і загрозливими для оточуючих?
– Якщо у вас щось вкрали або суперечка у сусідів загрожує перерости у більш серйозний конфлікт із рукоприкладством, якщо в селі з’явилися невідомі, які щось скуповують, міняють, продають занадто дешево або гадають чи ворожать. Якщо водій скоїв ДТП або перебуває у нетверезому стані тощо. Не кажучи вже про більш серйозні злочини – такі, як убивство, тілесні ушкодження, зґвалтування.
– А чи можете назвати випадки в нашій області, коли втручання дільничного допомогло владнати конфлікт?
– У лютому на адресу начальника УМВС України в Чернігівській області генерал-майора міліції Олександра Михайлика надійшов лист-подяка від виконавчого комітету Команської сільської ради Новгород-Сіверського району.
Подаємо лист мовою оригіналу.
«Шановний Олександре Григоровичу!
До Вас звертається виконавчий комітет Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області зі щирою дякою за ваших підлеглих – працівників Новгород-Сіверського райвідділу міліції, які завжди приходять на допомогу жителям сільської ради у скрутну хвилину.
Зокрема, хочемо подякувати за останнє звернення до керівництва райвідділу та старшого дільничного інспектора міліції Максима Синявського з приводу неправомірних дій та образливої поведінки з боку раніше судимого, який нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, ніде не працює, веде антисоціальний спосіб життя, ображає нецензурною лайкою перехожих та жителів села. З цього приводу співробітники міліції провели профілактичну роботу, тож тепер цей чоловік став ввічливим, вітається майже з кожним перехожим, п’яним на вулиці не з’являється, тобто, можна сказати, взявся за розум.
Тож від імені виконавчого комітету та всіх жителів сільської ради ще раз хочемо подякувати особисто Вам та всім Вашим підлеглим співробітникам Новгород-Сіверської міліції за професійну та кваліфіковану допомогу у вирішенні проблем громади, чуйність та людяність, побажати міцного здоров’я, терпіння, натхнення у їх нелегкій та небезпечній праці.
З повагою Команський сільський голова Любов Акуленко».
 
– Дякую, Олександре Анатолійовичу, за цікаву й корисну інформацію.
Інеса ФТОМОВА
Деснянка вільна № 39 (442)  16 травня 2013
Про сусідські війни, неввічливих громадян та «невихованих» собак