Аграрний бізнес в Україні – задоволення не з дешевих


Аграрний бізнес в Україні – задоволення не з дешевих

За підрахунками експертів, вітчизняне сільське господарство нині потребує до 75 мільярдів доларів США інвестицій. «Це не проблема для світового ринку. Середні річні інвестиції в сільське господарство 142–143 млрд дол. При тому Бразилія отримує десятки мільярдів прямих іноземних інвестицій за рік. Україна має більшу перспективу. Тому виникає питання: чому ці десятки мільярдів вкладають у сільське господарство Бразилії, а Україну обходять? Чому? Тому що існує багато перешкод», – каже президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
Іноземні інвестиції у вітчизняне сільське господарство не йдуть, зрозуміло, через незадовільний інвестиційний клімат і непередбачувану державну політику. Пригадати хоча б минулий рік, коли через обмеження експорту зернових аграрії втратили понад 12 млрд гривень. Загалом 2011-й став своєрідним лакмусовим папірцем для агропромислового комплексу України. З одного боку, ми мали рекордні урожаї, з іншого – рентабельність виробництва аграрної продукції неабияк знизилася. Того ж таки зерна, або, наприклад, цукрового буряку. Торік цукрозаводи виробили 2,33 млн тонн цукру – це рекордний показник за останні п’ять років. Але перенасиченість ринку та брак експорту призвели до знецінення солодкого продукту. Як наслідок, низка заводів та виробників цукрової сировини цьогоріч взагалі відмовляються від вирощування цукрового буряку.
– Цього року площі під посів буряку нам теж довелося дещо скоротити, але Носівський цукровий завод працюватиме на повну потужність, – заспокоює засновник ПП «Агропрогрес» Іван Куровський. – Такої реконструкції, як минулого року, завод не знав за всю свою 125-літню історію. Ми модернізували всі вузли технологічного процесу, які дали змогу підприємству переробляти як мінімум у 1,6 раза більше цукрової сировини. Урожайність у нас стабільно висока – близько 600 центнерів з гектара. Обробіток – теж на найвищому рівні. В увесь цикл ми вклали серйозні кошти. Близько 40 мільйонів гривень. Але вони пішли нам у збиток. Ми очікували падіння цін на цукор, але ж не такого, – зазначає Іван Куровський.
Через надлишок цукру на внутрішньому ринку цукровикам на високі прибутки цьогоріч теж годі сподіватися. Втім Іван Куровський запевняє: «Носівський цукровий завод працюватиме!»
Початок 2012 року для вітчизняного агропромислового комплексу видався також складним. Аграріям довелося пересівати кілька мільйонів гектарів через втрату озимини. За підрахунками аналітиків, пересівання озимих обійшлося сільгоспвиробникам у 7 млрд грн. Найбільше зазнали збитків на півдні та сході України – в Криму, в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях, де загибель посівів деяких культур досягла 70-100%.
Основним фактором ризику була весняна погода. Але, на щастя, в небесній канцелярії посприяли, аби аграрії в строки закінчили посівну. У цьому плані Чернігівщині також пощастило.

– Стан посівів у нас на сьогоднішній день хороший – як озимих, так і ярих, буряку, кукурудзи, – констатує Іван Куровський. – Ми вчасно відсіялися.
Тепер тільки чекати доброго врожаю.
– Нинішнього року ми (Україна) отримаємо до 50 мільйонів тонн зерна. Такі, принаймні, прогнози, – каже Іван Куровський. – Та, думаю, що ціни на зерно і цьогоріч будуть невисокими.
Яким видасться нинішній сезон для «Агропрогресу»?
– Плануємо розширюватися, – ділиться Іван Куровський. – Саме над цим ми якраз і розмірковуємо, – каже він. – Якщо нам вдасться залучити додаткові кошти, зможемо розширяти і земельні площі. Адже тільки за цей рік ми наростили близько 8-ми тисяч гектарів землі. І ще майже 5 тисяч – на підході. Тобто загалом в обробітку «Агропрогресу» буде до 40 тисяч га. Посудіть самі, в кожен гектар потрібно вкласти до 8 тисяч гривень. Тобто, за попередніми підрахунками, в розширення нам вже потрібно вкладати в межах 80 мільйонів гривень. Минулого року ми чимало коштів витратили на придбання сучасної техніки – більш ніж 40 мільйонів гривень. Будуємо три зерносховища із сушками. Це також обійдеться майже в 50 млн грн. До того ж, у нас амбітні плани щодо модернізації сільгоспвиробництва, запровадження новітніх технологій.
«Агропрогрес» – стабільне підприємство, але для того, щоб розвиватися, потрібно шукати можливості залучення додаткових коштів. Це звичайна світова практика, – акцентує Іван Куровський. – Багато українських публічних компаній свого часу залучали кошти, виходячи на Варшавську, Франкфуртську, Лондонську біржі. Розміщуючи свої акції на біржах, крупні агрохолдинги отримували кошти від західних інвесторів. Але тоді їм було простіше. Сьогодні ж іноземні інвестори розцінюють українське сільське господарство як галузь з підвищеними ризиками для вкладення капіталу. Тому ми розглядаємо різні пропозиції, зокрема і наших банків, але їхні умови нам зовсім невигідні. Словом, ми в процесі. Також ключовим моментом у виборі можливого майбутнього фінансового партнера буде його соціальна відповідальність. Тобто він має підтримувати соціальні принципи і стандарти, які запроваджені в «Агропрогресі».
Та навіть якщо найближчим часом нам не вдасться залучити інвестиції, цього хліборобського року ми цілком впораємося самі.

Олександра БІЛИЧ, "Деснянка вільна"

Регион: 
Чернигов и область
Аграрний бізнес в Україні – задоволення не з дешевих