Метаморфози війни


Метаморфози війни
Війна – це характери…
       
         Ігор Смаль. 10 років викладав у Штатах, ще півроку тому очолював Ніжинську РДА. Подав у відставку і пішов      добровольцем на Схід. Служить у лавах батальйону «Карпатська Січ», який нині дислокується у Пісках, на  передовій. У самому пеклі.
        – Людина пристосовується до всього. До війни теж. Війна – кров і страх… Страх і кров… Перебороти  власний страх, підтримати тих, хто поряд – чи не головне на війні… А ще  війна вимагає знань. Різних. Знань,  які дадуть змогу зостатися живим і  перемогти… А ще війна – це характери. Чисті. Дистильовані. Бо на війні  інакше не можна… А ще на війні немає нічого другорядного. Там цінуєш те,  на що вдома і не звернув би увагу,  – ось такі спостереження Ігоря Смаля. 
        – Ігор розкрився не на війні, він завжди був таким. Коли називаєш його ім’я, у студентів світяться очі лишень від  спогаду про надзвичайно талановиту, добру і порядну людину.  Там, де він – порядок і чесність. Владі старій і новій це не дуже до вподоби, а мені болить, що найкращі пішли на фронт, а в кріслах залишилися самі знаєте хто. Сподіваюся, такий стан речей ненадовго, –  поділилася у соцмережі своїми думками та особистим ставленням до Ігоря Смаля голова громадської організації «Нескорені» Олеся Реута з Ічні.
Ситуація в зоні АТО напружена. По Пісках бойовики гатять із заборонених 120-міліметрових мінометів. Кількох наших хлопців поранено. Дай Боже, щоб усе це нарешті скінчилося.
 
Війна і мер…
 
        Олександр Рутченко. Ічнянський міський голова. Два місяці тому пішов до війська. Добровольцем. Служить заступником командира взводу в Чернігівському прикордонному загоні, який охороняє «російський» та «білоруський» кордони. Навчання проходить в обласному центрі та в смт Десна. Розказував журналістам, що одягнений, взутий, нагодований, одне слово – задоволений. На Великдень побував у відпустці – повернувся додому аж на 10 днів. 
        Час від часу Олександр Рутченко з’являється то в Ічні (документи підписати), то в Чернігові (зокрема, 29 квітня під час сесії облради особисто приймав вітання з нагоди перемоги Ічнянської міської ради в щорічному обласному конкурсі кращих територіальних громад Чернігівщини).
        Рішення очільника Ічні піти в армію викликало в суспільстві неоднозначну реакцію. Багато хто вважає, що він просто втік від «мерських» обов’язків, покинувши місто один на один із низкою проблем. 
        – Залишився заступник, усе робиться, – виправдовується мер.
Дехто переконаний, що служити пану Рутченку не лише комфортно, а й вигідно. Бо таким чином він собі і пенсію зберіг, і зарплату отримує (з роботи ж бо не звільнився). Відповідно до змін у пенсійному законодавстві пенсіонерам, які працюють зокрема в органах місцевого самоврядування та мають статус державних службовців, пенсії не виплачуватимуть до звільнення з роботи. Але це обмеження не поширюється на осіб, які забезпечують обороноздатність країни, обіймають певні посади у військових формуваннях тощо. Як відомо, Олександр Рутченко колись був начальником райвідділу міліції і звідти й пішов на заслужений відпочинок. Отож пенсію, мабуть, отримує пристойну. Є що втрачати.
         Служити Ічнянський міський голова планує рік. Каже, що в разі потреби готовий вирушити на Схід. 
         Такі справи. У кожного своя війна.
Руслан Завгородній
Авоська з оголошеннями №16 13 квітня 2015
 
 
Регион: 
Чернигов и область
Метаморфози війни