Нещодавно вийшла з друку збірка віршів Людмили Пархоменко «У цього неба дивні кольори»


Нещодавно вийшла з друку збірка віршів Людмили Пархоменко «У цього неба дивні кольори»

Прочитав збірку віршів Людмили Пархоменко «У цього неба дивні кольори», що нещодавно вийшла з друку. Глибоке проникнення в світ нашого сучасника, проблеми, що виникають перед ним у житті, гармонійний розвиток духовності, утвердження моральних засад ліричного героя – все це є в поезії Людмили Пархоменко. Вірші поетеси вражають своєю жанровою різноманітністю.

Яскраві поетичні образи й задушевна інтимна лірика поєднуються в них із громадянською, пейзажною та філософською лірикою.

До збірки увійшли поетичні цикли: «Кольорами пастельними», «На тремкій гілці космічного виноградника», «Присмеркові акварелі», «Повернись до мене восени», «Так біло-біло на душі…», «Вже станув сніг», «Цей світ ще не відмучивсь…», «Лілові спалахи». 
Патріотичні мотиви – одне з найглибших почуттів, що притаманне всій поезії Людмили Пархоменко. З ніжністю і любов’ю вона пише про природу Чернігівщини, її краєвиди, рідну оселю:
Така зачарована тиша,
А місто – завмерлий триптих,
Лиш дощ на асфальті пише
Розмиті свої манускрипти.
Віками назбираний спокій
Знайшов тут одвічну пристань,
Неначе жив довгі роки
У цьому прадавньому місті…
Будинків давно поснулих
Дзеркаляться темні очі,
А я все бреду, як в минуле –
Читаю поезії ночі.
Духовний світ поетеси глибокий і прекрасний. Він своєрідно розкривається також і в її життєстверджуючій інтимній ліриці. Різними художніми засобами Людмила Пархоменко створює внутрішні переживання ліричного героя – смуток і надію, віру й оптимізм. Зорові й слухові образи передають багатогранне відчуття навколишнього світу, безмежну красу людської душі:
Твої листи – моя свята печаль
Моє небесне незрадливе світло
Твій сум і радість, і надмірний жаль
У мене переходять, мов повітря...
Твої листи, мов світло тихих зір,
Що відстані мережить до цих пір
Їх сяйво і мрійливе, і прекрасне.
Боюсь лише того, що все згорить
В якусь страшну і непоправну мить
І грітимусь я полум’ям погаслим...
Філософські роздуми Людмили Пархоменко примушують читача замислитися над сенсом нашого життя:
Як бистрі ріки, пливуть роки…
Настане спокій, достигнуть вишні…
За те, що сталось, і навпаки –
Прости, мій Боже, прости, 
Всевишній!..
Лірика Людмили Пархоменко багата змістом, різноманітна жанрами, строфічною будовою, віршованими розмірами й мовою. В її поезії, крім катренів, є трирядкові й п’ятирядкові строфи. Для її стилю властивий переважно білий вірш. У віршах поетеса використовує епітети, метафори, порівняння, неологізми, анафоричні повтори.
Життєве гасло письменниці можна охарактеризувати словами її ж поезій:
З одним крилом летіти важко.
З одним крилом летіти гірко.
З одним крилом летіти – сильно...
* * *
Замкни мене під сім замків,
Хай сто разів нап’юсь отрути,
Та чуєш ти: я все ж розкута
І вільна...
Ось така вона в житті – Людмила Пархоменко.
Напередодні Нового року в приміщенні Молодіжного театру обласного центру в присутності письменників, журналістів і шанувальників творчості поетеси відбулася презентація збірки.
Олексій Брик,
письменник
Людмила Пархоменко разом із синами
Регион: 
Чернигов и область
Нещодавно вийшла з друку збірка віршів Людмили Пархоменко «У цього неба дивні кольори»

Читайте также