У Чернігові пройшов день пам`яті поета Андрія Малишка


У Чернігові пройшов день пам`яті поета Андрія Малишка

Мистецька композиція «Я серце й душу в пісню переллю», присвячена 100-річчю від дня народження українського поета Андрія Малишка, відбулася у великому дружньому колі шанувальників його творчості, які зібралися напередодні в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Короленка.

У спадщині класика більше двадцяти збірок поезій, понад сто текстів пісень. Він лауреат двох Сталінських, Шевченківської та Державної СРСР премій.

Народився Андрій Малишко у мальовничому селищі Обухові, що на Київщині, 14 листопада 1912 року в багатодітній сім’ї сільського чоботаря. Його мати – Ївга Остапівна – хоча й була неписьменною, але бережно передала синові дорогоцінні скарби народної пісенної творчості.
 
«Як живу бачу я свою матір Ївгу Базилиху – сині, задумливі і повні живого народного розуму очі. Вечорами, сидячи біля куделі, вона співала тихенько і протяжно, і ці пісні врізалися мені в пам’ять на все життя…», – тепло згадував Андрій Самійлович, тоді вже автор багатьох поетичних творів, покладених на музику.
 
Серед найвідоміших – «Ми підем, де трави похилі», «Ти моя вірна любов», «Київський вальс» («Знову цвітуть каштани»), «Пісня про вчительку», романс «Цвітуть осінні тихі небеса».
Та якби поет написав лише одну – «Пісню про рушник» («Рідна мати моя…»), то все одно назавжди залишився б у пам’яті українського народу. Це ода материнській любові. Сам же автор вірив у те, що в буремні роки війни він вижив після важкого поранення лише завдяки вишитому мамою рушникові, з яким проводжала його на фронт.
 
Ця пісня, як і багато творів Малишка, народилися у співдружності з композитором Платоном Майбородою. Щаслива доля звела Андрія Самійловича і з іншими талановитими митцями – Георгієм Майбородою, Левком Ревуцьким, Олександром Білашем...
 
...Свою останню, одну з найвідоміших, пісню «Стежина» поет створив за вісім днів до смерті.
 
«Чому сказати й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю,
Одним одна біля воріт?…».
 
Його не стало 17 лютого 1970 року. Олесь Гончар вважав, що Андрій Малишко – «людина полу­м’яного темпераменту, твор­чого шаленства, він згорів довчасно, упав на півшляху, полишивши нам золоті розсипи своїх поезій, нев’янучу красу своїх пісень».
 
…На ювілейному заході в обласній бібліотеці публіка із захватом сприйняла поетичні і пісенні твори поета, зміст яких душевно передали читці Надія Скороход, Світлана Сова та літературно-музична вітальня «Краяни».
 
Валентина КУЦЕНКО, 
головний бібліотекар відділу суспільних 
та гуманітарних наук Чернігівської 
обласної бібліотеки ім. Короленка
Регион: 
Чернигов и область
У Чернігові пройшов день пам`яті поета Андрія Малишка
У Чернігові пройшов день пам`яті поета Андрія Малишка
У Чернігові пройшов день пам`яті поета Андрія Малишка
У Чернігові пройшов день пам`яті поета Андрія Малишка